Хасидут

У нагороду за те, що Пінхас, онук Аарона, заревнувавши за Всевишнього, вбиває Зімрі, главу покоління Шимона, і мідьянську принцесу Козбі, Б-г укладає з ним союз миру і дарує йому священство. Після чергового обчислення єврейський народ налічує 601730 чоловіків віком від 20 до 60 років. Моше отримує вказівки про те, як Святу Землю має бути за жеребом поділено між колінами і родинами Ізраїлю. П'ять дочок Цлофхада звертаються до Моше з проханням дати їм частку їхнього батька, який помер, не залишивши після себе синів. Б-г приймає їхнє прохання і дає закони про успадкування, що охоплюють, зокрема, і ситуацію дочок Цлофхада. Моше призначає Йеошуа своїм наступником, який повинен буде привести євреїв у Землю Ізраїлю. Розділ завершується докладним описом щоденних жертвоприношень, а також додаткових жертв, що приносяться в Шаббат, Рош-Ходеш) і в свята Песах, Шавуот, Рош-а-Шшана, Йом-Кіппур, Суккот і...

У розділі «Беар» розповідається: На горі Синай Б-г повідомляє Мойсеєві закони суботнього року. Кожного сьомого року будь-яка робота на землі: оранка, посів, збирання врожаю тощо. - має бути припинена, а її врожай надано в користування будь-кому - як людині, так і звірові. Слідом за сімома циклами суботніх років настає п'ятдесятий - Ювілейний - рік, коли роботу на землі має бути припинено, раби отримують свободу, а продані земельні володіння у Святій Землі повертаються до початкових власників. У розділі «Беар» також містяться додаткові закони, що регулюють продаж земель, а також заборони шахрайства та лихварства.  

Розділ «Кедошим» починається словами: «Святі будьте, бо Святий Я — Б-г Вс-сильний ваш». За цим слідують десятки заповідей, виконанням яких єврей може освятити себе і пов'язати себе з Б-жественною Святістю. Ці заповіді охоплюють: заборону ідолопоклонства, заповідь про добродійність, принцип рівності всіх людей перед законом, заборону гріхонечесності, дотримання Суботи, чесність у ділових відносинах, боязнь і шанування батьків, святість людського життя. У розділі «Кедошим» також звучить припис «Люби свого ближнього, як себе», який раббі Аківа назвав «великим правилом Тори», і про який Гілел сказав: «Це — вся Тора, а решта — пояснення».

Після смерті Надава й Авіу Б-г дає застереження про те, щоб не входити у Святилище без дозволу. Лише одна людина - Коен-Гадол - первосвященик міг - лише раз на рік, у Йом-Кіпур - входити до Святая Святих, щоб принести священні пахощі. Іншою церемонією Дня Спокути було кидання жереба, щоб визначити, якого з двох однакових цапів має бути принесено в жертву Б-гу, а якого має бути відіслано в пустелю. Розділ «Ахарей» також містить заборону здійснювати жертвопринесення де-небудь, окрім як у Храмі, заборону вживати в їжу кров і заборону кровозмішення та інших збочених статевих зв'язків.