Впродовж днів Холь-аМоєд свята Суккот учні з вчителями приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”, молоді члени єврейської громади Кам'янського на чолі з Головним рабином міста реб Леві Іцхаком Стамблером відвідували домівки людей похилого віку, щоб принести їм атмосферу душевного тепла та радості. Разом виконали заповідь “Нетілат Лулав” (на чотири види рослин), дарували увагу, теплоту спілкування та подарунки від засновників. Радість свята увійшла в кожну єврейську оселю. Хаг Суккот Самеах!
Свята
Діна Стамблер святкує свій День народження
19 Тішрея 5785 (21 жовтня 2024) прекрасна половина єврейської громади міста Кам'янського зібралася в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен”, щоб привітати іменинницю, ребецн Діну Стамблер, із Днем її народження. Якою була атмосфера цього вечора? Теплота, турбота, яка відчувалася в усьому до дрібниць, оточувала всіх гостей свята. Господиня приділила особисту увагу кожній жінці, являючи собою приклад того, як треба ставитися до свого ближнього, не на словах, а на ділі. Молитва, читання книги “Тегілім”, квіти, сердечні привітання, подарунки, радісний настрій створили атмосферу витонченності та духовної єдності. Вечір, як личить у Суккот, закінчився в суці святковим частуванням, танцями і пам'ятними фотографіями. Бажаємо дожити ребецн Діні до 120, як до 20! Мазл Тов! [gallery size="full"...
Виконання заповіді “Нетілат Лулав”
“Нетілат Лулав” - заповідь Тори, відповідно до якої єврей у свято Суккот зобов'язаний узяти в руки арбаат ѓа-мінім (чотири види рослин). Починаючи з 15 Тішрея 5785 (17 жовтня 2024), щодня, єврейська громада Кам’янського збирається в суці, щоб виконати заповідь “Нетілат Лулав” на чотири види рослин. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім. Таким чином, внутрішній сенс цієї міцви – в об’єднанні всіх євреїв, якими б вони не були.
Фарбренген для чоловіків
18 Тішрея 5785 (20 жовтня 2024) у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), на честь святкування Суккот, чоловіки єврейської громади міста під керівництвом Головного рабина Кам’янського реб Леві Стамблера зібралися у суці на великий фарбренген. Нехай рік, що настав, буде щасливим і радісним! Мазл Тов!
Зустрічаємо Суккот
14 Тішрея 5785 (16 жовтня 2024) єврейська громада Кам’янського на чолі з Головним рабином міста реб Леві Стамблером та його дружиною ребецн Діною зустріли свято Суккот за національними традиціями. Вечір розпочався духовним уроком за книгою “Тора”, який для жінок Міжнародного освітнього проєкту “Колель Тора” провела ребецн Діна, молитву “Мінха” з чоловіками прочитав реб Леві Стамблер. О 17:32 жінки запалили свічки першого дня Суккота і прочитали вечірню молитву. Зустріти свято Суккот у гарній Кам'янській суці зібралась уся єврейська громада міста. Кошерна святкова трапеза та вітання зі святом зробили атмосферу вечора теплою та дружньою. Такою, як і потрібно для об'єднання усіх євреїв в один єдиний народ. Хаг Суккот Самеах!
Готуємося до свята Суккот: будуємо сукку та “плетемо” лулави
Одна з найважливіших заповідей свята Суккот - заповідь перебування в «курені». У курені треба перебувати якомога більшу кількість часу, бо він покликаний замінити постійний дім на час свята. У ньому треба їсти і пити, вчити Тору, зустрічатися з друзями, радіти і веселитися, бо Тора називає період Суккоту «часом радості нашої». Напередодні свята біля благодійного центру “Бейт Барух” і синагоги “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) було побудовано великий курень (сукка) і на чолі з Головним рабином міста р. Леві Іцхаком Стамблером, а також Менахемом Стамблером, хлопчики та чоловіки готувалися до заповіді на чотири види рослин “Нетілат Лулав” — плели лулави. Сьогодні ввечері зустрічаємо свято Суккот! Хаг Суккот Самеах!
Благодійність до Суккот
15 жовтня 2024 (13 Тішрея 5785), напередодні радісного єврейського свята Суккот, в благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), членам єврейської громади міста була організована видача благодійних продуктових наборів. Хаг Суккот Самеах!
Вихід з Йом-Кіпур
ЗАВЕРШИВСЯ ЙОМ-КІПУР — ОДИН ІЗ НАЙСВЯТІШИХ ДНІВ У ЄВРЕЙСЬКОМУ КАЛЕНДАРІ, ДЕНЬ СПОКУТИ, КОЛИ ВС-ВИШНІЙ СТАВИТЬ ПЕЧАТКУ НА ВИРОКУ КОЖНОМУ ЄВРЕЮ. У благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт-Реувен” (м. Кам’янське) Йом-Кіпур завершився традиційною молитвою Неіла і святковим фарбренгеном на честь закінчення посту. Пролунав шофар і вся громада під керівництвом Головного рабина Кам’янського реб Леві Стамблера взяла участь у молитві освячення Нового Місяця. У цей час зачиняються ворота Небесного Храму. І ми з усіх сил молимо Б-га, щоб Брама милосердя не зачинялася.
Трапеза перед постом
У п'ятницю, 11 жовтня 2024 (9 Тішрея 5785), напередодні великого свята Йом - Кіпур, заборонено постити. Навпаки, добре їсти й пити цього дня – це міцва. Написано, хто їсть 9-го Тішрея, тому зараховується так, ніби постив 9-го і 10-го Тішрея. У банкетній залі благодійного центру “Бейт Барух” і синагозі ”Бейт Реувен” (м. Кам’янське) на святкову трапезу зібралися члени громади міста на чолі з Головним рабином Кам’янського р. Леві Іцхаком Стамблер та його дружиною р-цн Діною Стамблер.
Традиція просити леках
9 Тішрея 5785 (11 жовтня 2024), напередодні великого єврейського свята Йом-Кіпур, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) за єврейською традицією просили “Леках” — шматочок медового пирога. Сенс цієї традиції — у символічному побажанні: якщо нам наступного року і доведеться простягати руку за милостинею, то нехай нам зможуть допомогти не сторонні люди, а близькі (щоб не довелося соромитися), і вже якщо нам доведеться просити, то нехай це буде леках, тобто не шматок хліба, необхідний для виживання, а медовий пиріг — річ явно не першої необхідності. Малеча дитячого садочка “Хая Мушка”, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”, чоловіки та жінки програми “Золотий вік”, учасники та учасниці Міжнародного освітнього проєкту “Колель Тора” скористалися можливістю попросити леках у Головного рабина міста Кам’янського Леві Іцхака Стамблера. “Гмар Хатима Това” («Гарного запису в Книзі Доль») [gallery size="full"...