Хасидут

День Спокути — Йом-Кіпур

День Спокути — Йом-Кіпур

Йом-Кіпур (День Спокути) – вершина духовного піднесення, що панує серед євреїв протягом сорока днів. Першими були тридцять днів місяця Елул – час щирого звіту, самоаналізу та підбиття підсумків прожитого року. А потім – десять днів трепету і каяття від Рош-аШоне до Дня Спокути. Йом-Кіпур – найсвятіший і найпіднесеніший день року, коли євреї, забуваючи про земні справи, повністю присвячують себе спокуті й очищенню від скоєних гріхів. Щоб прийти до Дня Спокути внутрішньо підготовленою, людина аналізує минулий рік, згадує свої гріхи перед людьми і Б-гом. Людина – не ангел, їй властиво помилятися, але Б-г завжди готовий пробачити того, хто щиро розкаявся. Ось чому не страх, не душевні муки і не жах перед небесним судом несе День Спокути євреям, а радість і душевне піднесення. Піднявшись над земним, щиро і повністю поставши перед Вс-Вишнім і Прощаючим, ми знаходимо надію, і навіть упевненість, що будемо вписані в щасливий рік. «Над нами всіма суд у Рош-аШоне, а вирок виноситься на Йом-Кіпур», – із століття в століття повторюють євреї на Судний День. «Тому що цього дня Він пробачить вас, щоб очистити вас від гріхів ваших». Тридцять три століття тому, в Синайській пустелі, після гріхопадіння євреїв – поклоніння золотому тельцю – Моше піднявся на гору Синай благати Б-га про прощення своєму народу. У день Йом-Кіпур він повернувся, приніс нові Скрижалі Заповіту і радісну звістку: «Простив Я за словом твоїм!». Відтоді Йом-Кіпур став днем Всепрощення і водночас першим днем вивчення...

Йорцайт ребецн Хани Шнеєрсон

Йорцайт ребецн Хани Шнеєрсон

Ребецн Хана Шнеєрсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меїр-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, та ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, раббі Іцхака Пушніча. Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона одружилася із рабином Леві-Іцхаком Шнеєрсоном. У 5669 (1908) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (нині місто Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава. У 5699 (1938) році раббі Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення Іудаїзму в радянській Росії. Незабаром його засудили на заслання в місто Чилі – віддалене місто в Казахстані. Одразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі й небезпеку, пов’язані з цим. Прибувши до Чилі, вона зуміла полегшити незліченні лиха і муки, що випали на долю чоловіка. У нелюдських умовах заслання ребецн Хана сама, власними руками виготовляла саморобне чорнило, діставала папір для того, щоб дати йому змогу писати дивовижні відкриття в Торі, які побачили світ лише близько тридцяти років потому. Багато...

Тижнева глава “Аазіну”

Тижнева глава “Аазіну”

Глава "Аазіну" ("Внемліте") називається "піснею".                                  Моше Рабейну проголосив її перед синами Ізраїлю в останній день свого земного життя. Закликаючи у свідки небеса і землю, Моше волає до народу: "Пам'ятай дні давнини, пам'ятай роки всіх поколінь, запитай батька твого, і скаже він тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі..." Як Б-г "знайшов їх у землі пустельній", зробив їх народом-обраним і наділив їх благословенною землею. Пісня Моше також застерігає про пастку, яку приховує в собі достаток: "І розжирів Йешурун, і став брикатися. Розжирів ти, розтовстів, роздався. І залишив він Всесильного, що створив його, і паплюжив Твердиню порятунку свого", - і про страшні наслідки, що настануть, бо в результаті Всевишній "приховає Свій лик від них". Але в кінцевому підсумку він обіцяє, що Б-г "за кров рабів Своїх помститься, і помсту здійснить над ворогами їхніми, і спокутує землю Свою і народ Свій". Розділ завершується велінням Всевишнього Моше зійти на вершину гори Нево, з якої він погляне на Землю Обітовану перед тим, як померти на цій горі.   Любавицький Ребе про главу Аазину Три похвали Розділ Аазину являє собою пісню Моше. Вона оповідає про вчення Б-жого, про народ Ізраїлю і про багато іншого. "БО ЧАСТКА Б-ГА — НАРОД ЙОГО, ЯАКОВ - ОБЛАСТЬ ЧАСТКИ ЙОГО. ЗНАЙШОВ ВІН ЙОГО В КРАЇНІ ПУСТЕЛЬНІЙ..." (Дварим, 32:9). Простий сенс цих слів у тому, що Вс-Вишній знайшов народ Ізраїлю в пустелі. На перший погляд це здається неправильним, адже вже в Єгипті...

Дуже важливо перед Рош-аШана написати листа Ребе

Дуже важливо перед Рош-аШана написати листа Ребе

Увечері 22 вересня 2025 року заходить канун Рош-аШана, і дуже важливо напередодні цього великого свята написати ПАН-лист праведнику з проханням про благословення і повідомленням про ухвалене на себе добре рішення на честь цього дня. «Це дуже давня традиція – писати Ребе перед Рош аШана лист «підьон а-нефеш» із проханням про благословення, – розповів посланець Любавицького Ребе рабин Реувен Каминецький, – ПАН або «підьон а-нефеш», у буквальному перекладі «лист душі» – письмове звернення до праведника, чия душа покинула матеріальний світ. Цього дня заведено написати такого листа Главі нашого покоління Сьомому Любавичському Ребе Менахему-Менделу Шнеєрсону. Необхідно зазначити, що дуже важливо, перш ніж почати писати листа, зробити нетілат ядаім, омивання рук, а чоловіки повинні також одягнути гартл». Прохаючи благословення для себе або когось іншого, потрібно написати ім'я цієї людини (єврейське ім'я, якщо воно в неї є) та ім'я матері. Для неєврея зазвичай згадується ім'я не матері, а батька. Лист може бути написаний будь-якою...

Готуємось до Рош-аШана: Сіманім у вечірній трапезі

Готуємось до Рош-аШана: Сіманім у вечірній трапезі

Наші мудреці казали, що прикмета (симан) – це серйозна річ. Тому на самому початку трапези Рош-аШана виконуються звичаї, мета яких — розпочати новий рік із добрих прикмет. Під час вечірньої трапези Рош-аШана, оскільки починається новий рік, прийнято їсти деякі речі — «симанім», «символи», промовляючи при цьому короткі прохання про майбутній рік, звернені до Творця, головне слово яких співзвучне назві того чи іншого «символу». Насамперед це гранати, в яких багато зерен, і прийнято говорити: «Хай буде воля Твоя… щоб у нас було так багато заслуг, як зернят у граната». Яблуко з медом: прийнято просити, щоб «рік був солодкий, як яблуко в меді». Фініки - на івриті фінік називається "тамар", що співзвучно кореню "там"(закінчити) - просимо, "щоб закінчилися вороги наші". Голова риби: їдять голову, і просять – «…щоб ми були головою, а не хвостом» Буряк, можна взяти і бурякове листя, бадилля. Простіше взяти буряк і зробити з нього якийсь салат. Буряк на івриті "селечок" - від кореня "прибрати" - просимо, "щоб забралися вороги наші". Є ще кара – це такий сорт гарбуза. На арамейському "кара" означає "гарбуз". Коли їдять гарбуз, говорять два прохання: на кара [«давній» гарбуз] - «шикарі гзар діней-ну» - «щоб був розірваний суворий вирок», а на звичайний, помаранчевий гарбуз [який родом з Америки] кажуть «щоб були зачитані наші заслуги» (на івриті «лікроа» – порвати, а «лікро» – прочитати). "Цімес" на ідиш - це кориця. Окремо беремо борошно, яйце, трохи олії, сіль, перець, перемішуємо і...

День народження раббі Цемах-Цедека

День народження раббі Цемах-Цедека

29 Елула 5785 (22 вересня 2025) виповнюється 236 років з дня народження Третього Любавичського Ребе раббі Менахема-Мендела бар Шолома-Шахне, також відомого як Цемах-Цедек (за назвою книги його респонсів, опублікованої після його смерті та отримавши загальне визнання. «Цемах Цедек» перекладається як «паросток праведності»). Ребе Цемах-Цедек також відомий як непохитний борець проти «кантонізма» – насильницької рекрутчини, якою царський уряд переслідував єврейських дітей, а також проти знищення царським урядом системи традиційної єврейської освіти, коли міністр народної освіти Російської імперії, граф Сергій Семенович Уваров, намагався ввести казенні школи та раввінські училища замість звичних хедерів та єшив. Ребе Цемах-Цедек народився 29 Елула 5549 (1789) року в містечку Льозно, розташованому південніше Вітебська. Його батьком був раббі Шолом-Шахна, а матір’ю – рабанит Двора-Лея, дочка Алтер Ребе. Новонародженого назвали на честь глави білоруських хасидів, раббі Менахема-Мендла з Вітебська (за іншими джерелами – раббі Менахема-Мендела з Городка), який помер на Святій Землі, у Тверії, за рік до цього. У 5553 році, у піст Гедалії, через три дні після того, як дитині виповнилося три роки, померла його мати – ребецн Двора-Лея. З того часу він виховувався в домі Алтер Ребе та вивчав Тору під його керівництвом. У вісім років він уже поглиблено вивчав Талмуд і книги законовчителів, виявляючи здатність миттєво засвоювати матеріал та виняткову пам’ять. З дванадцяти років він почав...

Рош-аШана

Рош-аШана

У ДЕНЬ РОШ-АШАНА — ЄВРЕЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК (1-2 ТІШРЕЙ, У 2025 РОЦІ ВИПАДАЄ НА 23-24 ВЕРЕСНЯ) — ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ЦАРСТВО Б-ГА НАД УСІМ СВІТОМ. Цього дня був створений прабатько людства — Адам. І того ж дня він порушив дану йому Б-гом заборону і був засуджений на вигнання з Едена. Це був перший Рош-аШана, і тоді відбувся перший суд над людиною. Відтоді щорічно в цей день творить Вс-вишній суд над людством, визначаючи, що має статися з людьми і народами в наступному році. Напередодні першого дня Рош-аШана заведено запалювати святкові свічки до заходу сонця. При цьому вимовляють такі благословення: Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Ашер Кідешону Беміцвойсов Вецивону Леадлік Нейр Шел Йойм Азікоройн. Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Шеехехейону Векіймону Веігіону Лізман Азе. Після молитви “Маарів” увечері в Рош-а-Шана заведено вітати одне одного: “Лешана това тікатев ветехатем” (жінці кажуть: “Лешана това тікатві ветехатмі”), що означає: “Нехай будеш ти записаний на добрий рік, і запис цей нехай буде скріплений печаткою!” Під час першої (вечірньої) трапези Рош-аШана дотримуються низки звичаїв, що символізують бажання удостоїтися доброго нового року. Після благословення над хлібом перший шмат хали вмочують не в сіль, як зазвичай, а в мед. Потім беруть часточку солодкого яблука, занурюють її в мед, вимовляють благословення “…той, хто творить плід дерева”, а потім кажуть: “Хай буде воля Твоя на те, щоб новий рік був добрим і солодким!” Так чинять навіть тоді, коли на...

Тижева глава “Вайелех”

Тижева глава “Вайелех”

Глава «Вайелех» («І пішов...») описує події останнього дня земного життя Моше. «Сто двадцять років мені сьогодні», - говорить він народу - «і я не можу більше виходити і входити...» Моше робить Йошуа своїм наступником, записує (або завершує записувати) всю Тору на сувої, який вручає левітам для збереження в ковчезі Завіту. Дається заповідь загальних зборів: кожні сім років, у свято Суккот першого року циклу шміти весь єврейський народ: чоловіки, жінки і діти - повинні були збиратися в Єрусалимському Храмі, де цар повинен був читати для них Тору. Глава завершується передбаченням про те, що народ Ізраїлю порушить завіт Всевишнього, через що Бог сховає Свій лик від них, але що остаточно їхніми нащадками Тора не буде забута ніколи.

В ніч з суботи на неділю почали читати «Сліхот»

В ніч з суботи на неділю почали читати «Сліхот»

В ніч з суботи на неділю, о 00:30, в синагозі “Бейт Реувен” благодійного центру “Бейт Барух” (м. Кам'янське) почали читання передноворічних сліхот. У наступні дні читання проводитиметься перед кожною ранковою молитвою «Шахаріт». За звичаєм європейських громад, сліхот починають читати з неділі перед Рош а-Шана. При цьому стежать, щоб це читання тривало принаймні чотири дні. (Східні євреї починають читати сліхот з другого числа місяця Елул і продовжують читання аж до Йом Кіпура). Оскільки перший день Рош а-Шана цього року припадає на вівторок, 23 вересня, сліхот починають читати з неділі, 14 вересня. «У ці дні місяця Елул прийнято вставати в годину ранкової варти (остання третина ночі), збиратися в синагогах і читати сліхот («вибачення») – тексти та молитви, що спонукають до каяття». Слово «сліхот» – множина від івритського «сліха» – вибачення, прохання про прощення. Так називаються тфілот (молитви) та піютим (спеціальні гімни релігійного змісту), в яких ми просимо Вс-вишнього пробачити нас за наші прогріхи, позбавити від нещасть і врятувати єврейський народ. Зазвичай сліхот читаються в дні загальних постів, під час національних бід і, головним чином, – в Елулі, місяці виправлень, місяці тшуви. Ці тексти дійсно завершуються проханням про прощення. (Лейтмотив молитви – Слах лану, «прости...

Тижнева глава “Ніцавім”

Тижнева глава “Ніцавім”

Глава «Ніцавім» включає в себе деякі з найбільш фундаментальних принципів іудаїзму. Єдність народу Ізраїлю: «Ви всі стоїте сьогодні перед Всевишнім — глави ваших племен, старійшини і наглядачі, кожен єврей; діти, дружини і приходько, який у твоєму таборі; від дроворуба до водоноса». Майбутнє Позбавлення: Моше попереджає про Вигнання і про спустошення Країни, яке настане в результаті того, що народ Ізраїлю залишить закони Всевишнього. Але потім він пророкує про те, що в кінцевому підсумку «звернешся ти до Всевишнього, і поверне Всевишній вигнанців твоїх, і знову збере тебе з усіх народів. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю неба – і звідти збере, і звідти візьме тебе, і приведе тебе в країну, якою оволоділи батьки твої». Практичне значення і неминуща актуальність Тори: «Заповідь ж ця, яку даю тобі сьогодні, не прихована вона від тебе і не далека вона. Не на Небесах вона... І не за морем вона... Але дуже близько до тебе слово це: на устах твоїх воно і в серці твоєму, щоб виконувати його». Свобода вибору: «Дивись, пропоную Я тобі сьогодні життя, і добро, і смерть, і зло, бо заповідаю Я тобі сьогодні любити Всевишнього, йти шляхами Його, і дотримуватися заповідей Його... Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття – вибери ж життя!»...

buttons